Рідко зустрінеш сучасну прикрасу, яка викликатиме такі ж почуття та емоції як перевірена часом радянська класика. Не знаю, як це вдавалося ювелірам минулої епохи, але ювелірні вироби, які вони робили, були наче наділені якоюсь магією, що привертає увагу і захоплені погляди оточуючих. Було в радянських аксесуарах щось по-справжньому чарівне і справді вражаюче, чого зараз, на жаль, уже не зустріти у нових аксесуарах.
Але час іде як би нам того не хотілося, але радянські вироби з дорогоцінних металів поступово втрачають свою актуальність і просто стають не модними. Носити їх для багатьох стає ознакою наявності застарілих смаків, а попит на прикраси часів СРСР, якщо вони не ексклюзивні, поступово падає.
У такій ситуації багато власників прикрас з 583 пробою золота і, наприклад, вставками рубіну або сапфіру, з неволі починають замислюватися про оновлення свого ювелірного гардеробу і постають перед вибором, що робити з радянськими прикрасами – продати чи залишити собі як пам’ять.
З одного боку, прийняти правильне рішення не дозволяє почуття ностальгії та пам’яті про минулу епоху чи молодість. З іншого ж, носити вироби нехай і дорогоцінні, але втратили свою актуальність прийнятно далеко не для всіх.
Як бути в такій ситуації? Спробуймо розібратися.
Що потрібно знати про радянське золото з рубінами та сапфірами.
Перше що потрібно знати про радянське ювелірне золото, це те, що воно дуже погано піддається переплавці, і якщо ви захочете з нього зробити щось нове, то з кожною подальшою переробкою метал буде втрачати свої властивості і ставати або більш тендітним, або навпаки м’яким.
Тому, виготовляти у ювеліра складні прикраси зі старого золота не рекомендується, тому що якщо фінальний дизайн прикраси вам не підійде, його подальша переробка може вилитися в погану якість металу.
Рубіни.
Якщо ви є власником золотого аксесуара з червоними рубінами, є парочка речей, які ви обов’язково повинні враховувати під час прийняття рішення про їх продаж або переробку.
У СРСР дуже рідко використовували справжній рубін у ювелірних виробах масового сегмента. Більше 90% всіх виробів, інкрустовані синтетичним камінням. Тому отримати хорошу винагороду за такі коштовності не вдасться. Найрозумніше буде продати такий аксесуар на вторинному ринку, або виготовити з нього кільце з сучасним дизайном.
Сапфір.
Цей дорогоцінний камінь у радянських прикрасах зустрічається досить рідше штучного червоного руїну. При цьому, так само як і останній, є особливим різновидом корунду.
В прикрасах зустрічалися як справжні, так і штучні сапфіри, тому перед продажем бажано перевірити дорогоцінний камінчик на справжність. При цьому, у будь-якому випадку за виріб не дадуть великих грошей або взагалі оцінять прикрасу лише за ціною брухту.
У такій ситуації можна буде просто залишити камінчик собі та за необхідності інкрустувати його вже в новий аксесуар.
Як ухвалити рішення.
Від радянських ювелірних виробів дуже важко відмовитись. Як і говорив вище – є в них щось магічне та привабливе.
Але якщо ви вже задумалися над питанням про їхню заміну, то не варто сумніватися у своїх рішеннях. Радянські вироби це таке ж золото, як і сучасні прикраси, і головну цінність вони набувають не через свою красу, а через ваші спогади та почуття, пов’язані з ними. Згодом і нові аксесуари обростуть подібними спогадами. Тому не варто триматися за старе, а потрібно просто зробити крок на зустріч новим почуттям та відкриттям. Адже це як їздити на коні, тоді як усі вже давно пересуваються на автомобілях.
Вартість більшості радянських ювелірних виробів у рази нижча, ніж у нових прикрас. А єдина їхня цінність – це ваші почуття пов’язані з ними.
PS: Ідея для написання цієї статті була натхненна матеріалами блогу «Dronova Nona» присвяченим ювелірним прикрасам СРСР.