Вітаю, дорогі друзі. Нещодавно ми писали про спадщину Катерини Великої в ювелірному мистецтві, і про те, як вона вплинула на сучасні прикраси. Катерина любила розкіш та з величезним задоволенням приймала дорогі подарунки. Також вона використала свою екстраординарну колекцію коштовностей для того, щоб зміцнити свій авторитет освіченого монарха.
Імператриця Росії Катерина Велика була героєм кількох недавніх телесеріалів, зокрема «Велика» з Ель Фаннінг у головній ролі.
Російська імператриця, що правила в Золоте століття (1762-1796), вважала, що великі коштовності також важливі, як і велика армія. Одна легенда свідчить, що вона одягала додаткові смарагди перед тим, як розпочинати особливо важкі переговори зі своїми генералами.
Інша історія пов’язана з індійським діамантом та її коханцем. Григорій Орлов допоміг скинути чоловіка Катерини та зробити її імператрицею (Катерина ніколи не любила свого чоловіка Петра), після чого у них почався довгий роман. Катерина наклала на це — вона пішла до Григорія Потьомкіна, — але в Орлова з’явилася ідея. Він знав про знаменитого діаманта, про якого мріяла імператриця, і він отримав його, щоб спробувати повернути благовоління імператриці. Катерина зберегла діамант — він став частиною Російського Імператорського скіпетра в 1774 році, — але все ж таки не прийняла залицяння Орлова.
Ви можете побачити цей діамант під назвою «Орлов» в експозиції Кремлівського алмазного фонду. Ви не побачите його в міні-серіалі про Катерину Велику з Хелен Міррен у головній ролі. «У серіалі немає діаманту Орлова, — пояснює художник із костюмів Майя Меседе. — Ми б із задоволенням відтворили його, але це було надто складно».
Однак прикраси відіграють ключову роль у серіалі, як і в житті Катерини, її почутті сили та самобутності. У фільмі було відтворено діамантову брошку у вигляді банта та кольє, а також тіару, зображену на одному з численних портретів Катерини, написаних під час її правління.
«Є також репродукції красивих золотих та перлинних сережок та намиста, натхнених російським фольклорним орнаментом, – каже Меседе. — Вони багато в чому ґрунтуються на традиційному російському селянському одязі. У Катерині був ні краплі російської крові, тому їй треба було використовувати ці коштовності, щоб довести, наскільки вона стала російською».
Для Катерини, за словами Меседе, «ювелірні прикраси були посланням. Це була чиста політика». Багатство та процвітання регіону під час її правління були головними серед цілей, які вона переслідувала та домагалася, у тому числі, своїми прикрасами.
«Російські коштовності того періоду, в порівнянні з французькими або німецькими коштовностями того ж часу, набагато більші і яскравіші». А діаманти були просто величезні. У сукнях того часу чим ширша нижня спідниця вашої сукні, тим багатшою і могутнішою за вас вважали», — каже модельєр, яка вивчила біографії Катерини та Петра Великого, перш ніж відвідати Ермітаж, щоб розглянути царські вбрання. «Те саме було і з діамантами. Подивіться на намиста, які Катерина носить кожному портреті. І в її волоссі завжди є додаткові коштовності».
Протягом багатьох років Катерина Велика зображувалась у багатьох образах, у тому числі Елізабет Бергнер у фільмі 1934 року «Повстання Катерини Великої».
Ці коштовності також підтримували Катерину, коли вона потай сумнівалася у своїй силі. Чи було краще, якби вона народилася чоловіком, запитала вона одного разу свого довіреного радника, який і назвав її Катериною Великою? Той відповів швидко і мудро: «Повірте мені, ви справляєте набагато сильніше враження у своєму гарному вишитому помаранчево-червоному оксамитовому доломані або туніку, ніж може бути колись чоловік у чоботях і з кушаком на плечі. Крім того, п’ять величезних діамантів блискучих у вашому волоссі, набагато ефективніше, ніж чоловічий капелюх, який або смішно малий, або смішно великий ».
Такий прояв влади Катерини надихали інших впливових жінок, насамперед американського філантропа Марджорі Мерріуезер Пост, яка зібрала колекцію пам’ятних речей Катерини Великої, деякі з яких зараз виставлені у її будинку-музеї у Вашингтоні, округ Колумбія. Доктор Вілфрід Цейслер, головний куратор маєтку, музею та садів Хіллвуд, також вивчав використання Катериною прикрас як демонстрації влади.
«На багатьох портретах російська імператриця Катерина Велика часто зображується в чудових прикрасах, які стали частиною пов’язаної з нею іконографії», — говорить Цейслер. «З 1762 її часто зображують в історичних прикрасах з регалій російської корони, які вона носила під час пишної церемонії коронації в Москві того ж року. Її прикраси служили символами імперської влади та засобом виправдання її становища після державного перевороту».
Корона була виготовлена у 1884 році з діамантів, які колись були частиною коштовностей, замовлених Катериною Великою у 1767 році. Зараз вона знаходиться в маєтку, музеї та садах Хіллвуд.
Обрана Катериною іконографія вийшла за межі простого самопроектування. Вона хотіла асоціювати себе з духом тогочасної освіти, хоча і не як інші, зауважте. «Катерина також була представлена в сучасних прикрасах, що свідчить про її смак до класичного дизайну, натхненого грецькою та римською давниною», — каже Цейслер. «Подібно жінці-філософу, Катерина зображала з себе освічену монархію і була названа французьким філософом Вольтером «Семірамідою Росії», маючи на увазі легендарну царицю Вавилона».
Ще одна річ у колекції Hillwood — годинник із підвіскою з діамантів та рубінів із вензелем імператриці, який вона, ймовірно, замовила. Воно дісталося її внучці великої княгині Марії Павлівні (вона вийшла заміж за великого герцога Саксен-Веймарського у 1804 році). Годинник залишався в сім’ї до 1949 року, а Пост придбала його в 1953 році.
Знаменита вінчальна корона Романових також виставлена у Хіллвуді. Корона була виготовлена у 1884 році з діамантів, які колись були частиною коштовностей, замовлених Катериною у 1767 році.
Цей смарагд належав Катерині Великої і понад сто років перебував у російській імператорській колекції. Його продали на Christie’s за 4 мільйони доларів. Революція 1917 року залишила більшу частину імператорських коштовностей загадкою. Деякі експонати були вивезені контрабандою з Росії, і багато з них продали на аукціоні Christie’s в 1927 році. Деякі їх досі виставлені в Ермітажі; місцезнаходження багатьох інших невідоме. Коли вони таки з’являються на аукціонному ринку, інтерес до них скажений, а ціни високі. У 2010 році Christies продали смарагдову брошку, яка колись належала Катерині, за 1,6 мільйона доларів, а у травні смарагдове намисто імператриці було продано за 4,3 мільйона доларів.
А ви бачили ці безцінні експонати? Як вважаєте, чи допомагали вони Катерині у її управлінні державою?