Загублені скарби.

Blog

Доброго дня, друзі мої. Ви любите історії про скарби, які колись давно були втрачені, і досі не знайдені? Я дуже. І сьогодні повела вам історію про одного з найбільших підводних кдадів.

На дні Чорного моря у трюмах британського корабля «Чорний принц» захований казковий золотий скарб. Саме ця легенда не дає спокою вченим і шукачам скарбів ось уже 161 рік.

Одні запитують, де ж місце загибелі міфічного пароплава — біля Севастополя чи між Шаблою та мисом Каліакра, а інші мріють захопити дорогоцінний метал у вигляді фунтів стерлінгів.

Після багатьох експедицій, мільйонів і десятків витрачених спроб загадка так і залишається нерозгаданою. Факти лише свідчать, що найпопулярніший корабель у Чорному морі насправді називався «Принц» і був знищений під час жахливого шторму 14 листопада 1854 року неподалік міста Балаклава, нині району Севастополя.

Залізний пароплав з вітрилами та щоглами, збудований лише роком раніше, був відправлений сюди для перевезення вантажів, а 46-й британський полк — для участі у Кримській війні. Про це йдеться у повідомленні Національного морського музею у Грінвічі, відправленому Варненському військово-морському музею.

На думку одних дослідників, корабель був перейменований шукачами скарбів «Чорного принца» для більшої загадковості, за іншими — через те, що його корпус був чорним, пише газета «Праця».

Чорний він чи ні, але «Принц» доставив до Чорного моря цінний вантаж. За легендою, у трюмах перебувало 30 бочок золотих монет, призначених для платні армії королеви, відправленої до Криму. Після виснажливої ​​подорожі з Альбіону через небезпечну Біскайську затоку, Середземне море та протоку, пароплав досяг військово-морської бази союзників у Балаклаві.

Однак його якоря було втрачено, і порт зайняв інший корабель. Тому солдатів на човні доставили на берег, а «Принц» залишився чекати на атаки з кількома іншими бойовими кораблями.

На жаль, вибухнув жахливий шторм, який затопив усю флотилію. Окупація Криму тривала ще 8 місяців, і відразу після її закінчення почалося полювання за золотом королеви.

Французи першими здійснили експедицію 1875 року. Вони знайшли дюжину кораблів, що затонули, але не Принца. Потім спробували італійці, норвежці, американці та німці. І до 1922 року все було марно, але потім водолаз виявив кілька золотих монет неподалік Балаклави.

За указом Леніна більшовики негайно сформували спеціальний загін ЕПРОН, який мав знайти «Принца». Через 3 роки команда знайшла останки залізного корабля, а пошук скарбу взяли він японські водолази. Але й ця експедиція натрапила на загвіздку.

Через півстоліття і понад 2 мільйони золотих рублів, витрачених на експедиції, скарб залишився на дні. На думку деяких дослідників, це міф, бо єдині, хто ніколи не шукав його, — це самі британці. В архівах Грінвічського музею немає записів про золоті бочки.

На пароплаві було 40 000 екземплярів обмундирування, шкарпеток, рукавичок, гарматних ядер, боєприпасів та медичного обладнання на загальну суму 500 000 фунтів стерлінгів.

За словами океанолога Траяна Траянова, навіть якщо він зазнав аварії біля Білих скель недалеко від Балаклави, «Принц» міг бути віднесений до болгарських вод. У своїй книзі «Секрети морського дна» він пояснює, що вовна та тканина армійських шинелів та спідньої білизни забезпечували значну підйомну силу, протидіючи вазі корпусу корабля.

Таким чином, пробитий і некерований, він міг бути підхоплений течією, що обертається проти годинникової стрілки, і повністю опуститися до болгарського північного узбережжя.

Революційна гіпотеза Траянова, опублікована в «Морському віснику» багато років тому, викликала багато суперечок та спровокувала нові експедиції, цього разу в районі мису Каліакра. Замість «Принца» 2004 року дайвери натрапили на силуетний шведський пароплав «Крістіна», який, на жаль, перевозив лише паливо.

Ще 80 аварії корабля були виявлені океанографами в ході недавніх досліджень морського дна між Каліакрою і мисом Сиврібурун в Румунії. «Жодна з знахідок не схожа на Принца, тому пошуки продовжуються», — сказав романтикам голова Інституту океанології Болгарської академії наук професор Атанас Палазов.

А ви як вважаєте, чи були монети на борту корабля, чи це чергова качка?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *