Між провідним Ермітажем Росії та німецьким співаком Тіллем Ліндеманном спалахнув справжній скандал.
Кілька тижнів тому фронтмен рок гурту Rammstein оголосив у своєму акаунті в Instagram, що запустив власні токени, які він назвав NFTill.
П’ять токенів із зображенням Тілля на тлі залів Ермітажу було розміщено на ринку за ціною від 199 до 100 000 євро.
Проте з’ясовується, що Ермітаж не дав згоди на використання фотографій із музею для створення подібних зображень та їхнього продажу. Більше того, як повідомляє прес-служба музею, «під час зйомок пан Ліндеман зловжив «правом гостя» та включив у відео матеріал, який не узгоджений заздалегідь між сторонами».
«Це типова підлість і грубість», — сказав директор музею Михайло Піотровський про поведінку Ліндеманна в інтерв’ю Forbes Life, додавши, що йдеться не лише про інтелектуальні права, а й про інтелектуальну агресію.
Навесні 2021 року, хоч музичні кліпи зазвичай не знімають у музеї, Піотровський дозволив Ліндеманну зняти кліп там. Ідея проекту народилася в рік російської культури в Німеччині — тоді німецький співак вирішив заспівати російською пісню часів Другої світової війни «Улюблене місто» біля стін Ермітажу.
Ідея музею подобається, особливо з огляду на те, що вона приурочена до Дня Перемоги — 9 травня 2021 року. Відео викликає особливий інтерес на сторінці Ліндемана на YouTube і вже набрало понад 2 мільйони переглядів.
Проте контракт, підписаний співаком із музеєм, має на увазі невиключні права на зображення з Ермітажу — і лише з метою створення відеоролика. Їх використання виробництва комерційних токенів перестав бути частиною умов угоди.
Музей надіслав Ліндеману попередження про те, що він порушив умови, і запропонував йому додаткову угоду, яка регулює використання зображень у токенах NFT. Але співак та його представники проігнорували пропозицію та не відповіли.
«Ми також надіслали офіційного листа через платформу, куди вони завантажили свої NFT. Звідти вони підтвердили, що отримали повідомлення, але поки що немає відповіді», — сказала керівник відділу розвитку музею Катерина Сіраканян. На запитання Forbes Life Анару Ліндеманну (брату та агенту Тіля Ліндеманна) він відповів російською мовою: «Я нічого не коментую, я не відповідаю на запитання».
Ермітаж та ринок NFT
Представник Ермітажу додав, що музей не планує створювати NFT із Тіллем Ліндеманном. Проте Ермітаж має свої плани щодо виходу на ринок NFT. «Ми випустимо п’ять токенів, які будуть продаватися на Binance», — сказав Сіраканян.
Очікується, що обмежена серія токенів NFT Ермітажу з’явиться наприкінці серпня — на початку вересня 2021 року і включатиме унікальні цифрові копії робіт з колекцій музею, таких як «Мадонна Літа» Леонардо да Вінчі, «Юдіф» Дорджеоне, «Бузковий кущ» Вінсента Ван Гога , «Композиція VI» Василя Кандинського, «Куток у саду Монжерона» Клода Моне.
На основі кожної картини було створено два екземпляри NFT — один зберігатиметься в музеї, а другий — на торговому майданчику Binance. Директор Ермітажу Михайло Піотровський особисто підписав цифрові копії, засвідчуючи їхню справжність.
За словами начальника юридичного відділу музею Марини Цигульової, лише на використання зображень для токенів у міжнародному просторі Ермітаж пішов півроку. «Своєю незаконною дією Ліндеман порушив нашу ліцензійну політику і грубо порушив права музею», — сказала Цигулєва, додавши, що його дії були неприйнятними для музею і з етичних причин.
Ермітаж та інтелектуальна власність
Обмежень на некомерційне використання зображень в Ермітажі немає. Люди можуть робити стільки фотографій, скільки захочуть і навіть публікувати фотографії для особистого використання. Але масштабна фотозйомка за допомогою фотоапаратів та сценічного освітлення в музеї дозволена лише з освітньою метою, для створення документальних та історичних фільмів. Дозвіл на зйомку в Ермітажі видано нещодавно лише для двох художніх фільмів — присвяченого музею «Російського ковчега» Олександра Сокурова та нещодавно знятого фільму Рейфа Файнса про Рудольфа Нуреєва.
Музей неодноразово стикався з випадками порушення прав інтелектуальної власності з комерційною метою, і дотримання цих прав контролюється всією структурою юридичного відділу. Зазвичай, ці проблеми вирішуються просто шляхом укладання договорів.
«На території Російської Федерації музей користується повагою і часто люди порушують (права) не тому, що хочуть зробити щось погане, можливо, вони просто не знають закон. І багато партнерів, уточнивши ліцензійну політику та законодавство Російська Федерація, приймають наші умови. «Ми просто укладаємо контракт, який має ретроспективний ефект і діє ще до дати укладання», — сказала Цигулєва.
Проте бувають і грубі порушення, у яких спроби домовитися безуспішні й у остаточному підсумку сягають суду. Наприклад, петербурзький модельєр Ія Йоц без дозволу музею використала фотографію картини Томаса Гейнсборо «Дама в блакитному» зі зборів Ермітажу. Фотографія розміщена на сайті та у дверях магазину дизайнерського одягу. Музей пропонує їй укласти договір на 150 тисяч рублів із правом користування картиною терміном на 5 років. Підприємець спочатку погоджується, але потім передумує. У результаті суд вирішив справу на користь музею та заборонив їй використовувати зображення.
Томас Гейнсборо, «Портрет дами в блакитному»
За словами Цигульової, справа Lindeman загалом не відрізняється від справи дизайнера.
Чесно, я, подивившись кліп, не помітила жодної агресії. Звичайно, у всьому цьому видно бажання наживатися з обох боків, але махати кулаками, як кажуть, треба було раніше.
А як вам здається, хто винен у ситуації, що склалася, і чи варто взагалі дозволяти подібні зйомки в музеях?
